Корекційно‐розвивальна робота та її значення у процесі навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку.

   Корекційно‐розвивальна робота – вагома складова інклюзивного навчання. Корекційно‐розвивальну  роботу  в  умовах  інклюзивного  навчання  здійснюють  спеціальні  фахівці:  корекційний  педагог,  логопед,  спеціальний  психолог, соціальний  працівник.  Однак,  не  стоять  осторонь  корекційної  допомоги  й  інші  учасники  мультидисциплінарної  команди,  а  саме:  вчителі,  асистенти  вчителів, музичні  керівники,  фахівці  з  ЛФК  та  ін.  Значна  роль  у  закріпленні  корекційної  роботи належить батькам. Відомо, що  у  дітей  з  проблемами  розвитку  наявні фізичні  та (або)  психічні  порушення, які ведуть до відхилень у загальному розвитку. Залежно від характеру  порушення,  часу  його  виникнення  та  особливостей  протікання  одні  недоліки  можуть  повністю  усуватися,  інші  –  тільки  коригуватися,  деякі  –  компенсуватися. Цей  алгоритм  діє  як  в  умовах  спеціальної  освіти,  так  і  в  умовах  інклюзії,  але  в  останній  акценти  дещо  зміщені.  Тож  доцільно  розглянути  основні  засадничі  поняття дефектологічного тезаурусу. Корекція (від  лат.  сorrection –  поліпшення,  виправлення) – 1)  сукупність  педагогічних та лікувальних засобів, спрямованих на поліпшення та виправлення  процесу розвитку  особи; 2) виправлення окремих вад  у  дітей  із  психофізичними  недоліками.  Перше  із  тлумачень  корекції  –  широко  дефектологічне,  друге  – пов’язане  з  використанням  терміну  корекції  у  вузькому  значенні  («корекція  вимови» –  виправлення  недоліків  вимови  дитини  завдяки  логопедичним  засобам, «корекція  зору» –  застосування  оптичних  засобів  для  поліпшення  зорової функції). Компенсація (від  лат.  сompensatio –  урівноважування,  зрівнювання) – відновлення  недорозвинених  чи  порушених  психічних  функцій,  використовуючи  збережені  чи  перебудовуючи  частково  порушені  функції.  При  компенсації  психічних функцій можливе залучення в її реалізацію нових нервових структур, які  раніше  не  брали  в  цьому  участі.  Такі  структури  функціонально  об’єднуються  на  основі розв’язання спільних завдань. У  процесі  організації  корекційно‐розвивальної  роботи  із  дитиною  з  порушеннями  психофізичного  розвитку  необхідно  врахувати  компенсаторні  можливості  організму,  тобто  ті  позитивні  зміни,  що  відбуваються  у  розвитку  дитини  загалом  під  впливом  цілеспрямованого,  організованого  навчання.  Тому  цей вид роботи у педагогічній діяльності – основна й невід’ємна умова успішного  «залучення» дитини до інклюзивного навчання. Корекційно‐розвивальна  робота  здійснюється  засобами  педагогічного  процесу  – його  змістом,  методикою,  організаційними  формами.  А  педагогічний процес,  мета  якого  –  корекція  розвитку  дитини,  визначається  як  корекційно‐ спрямований  (відтак  –  корекційно‐спрямоване  навчання  чи  корекційно‐ спрямоване виховання).